Група продовженого дня

Методичні рекомендації щодо організації роботи груп продовженого дня

Правильно організована робота в групі продовженого дня дає можливість гармонійно об’єднати навчання і виховання; організувати позаурочну діяльність та дозвілля дітей відповідно до їх інтересів і бажань; надати їм кваліфіковану допомогу у виконанні домашніх завдань; запобігати дитячій бездоглядності та безпритульності,що особливо важливо саме зараз, в час масового перебування батьків на заробітках за межами України, в час нестабільної обстановки всередині самої країни.

Групи продовженого дня організовуються та функціонують відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України:

• Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. № 1121
• Інструктивно-методичний лист МОНУ № 1/9-503 від 18.07.2013 р. «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»
• Інструктивно-методичний лист МОНУ №1/9-446 від 05.09.2014 р. «Про функціонування груп продовженого дня у загальноосвітніх навчальних закладах».

Враховуючи реформи в освіті і ті зміни, що відбудуться в початковій школі уже в цьому навчальному році, необхідно ознайомити вихователів ГПД, які працюватимуть з учнями початкових класів, з наказом МОН України від 05.08.2016р № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» та з наказом МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

Основними завданням роботи групи продовженого дня є:

• формування гармонійної особистості кожного учня завдяки морально-

етичному, художньо-естетичному, національно –патріотичному родинно-сімейному, екологічному, трудовому вихованню;

• зміцнення здоров’я учнів та забезпечення правильного фізичного розвитку за допомогою фізкультурно-оздоровчих заходів;
• згуртування дитячого колективу, виховання почуття взаємодопомоги, інтересу до навчальної діяльності, розвиток творчих здібностей, доброзичливості;
• виховання учнів за допомогою особистісно орієнтованого підходу до кожного з них;
• формування навичок систематичної самостійної роботи, вміння застосовувати раціональні прийоми роботи над завданнями з різних навчальних предметів;
• розвиток вміння планувати та ефективно використовувати свій вільний час.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ГПД

Зарахування до ГПД (а також відрахування) відбувається за наказом директора навчального закладу на підставі заяви від батьків або осіб, які їх замінюють. Заяви приймаються до 5 вересня поточного року.

Комплектування груп може здійснюватися:

• з учнів одного класу (клас – група);
• з учнів двох або кількох класів (збірна група);
• з учнів різних класів (різновікова група), але не більше чотирьох вікових категорій;
• склад учнів кожної групи не повинен перевищувати 30 осіб

.

Рекомендується на початку вересня провести загальношкільні батьківські збори, анкетування батьків, щоб врахувати їхні побажання. Після уточнення кількості дітей у ГПД визначити, у яких приміщеннях буде організовано роботу цих груп. З’ясувати, зокрема, такі питання:

• створення безпечних умов життєдіяльності учнів;
• створення безпечних умов праці;
• дотримання санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил та норм;
• створення розвивального середовища.

Вивчаючи стан приміщень для ГПД, врахувати рекомендації, надані листом Міністерства освіти і науки України «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу» від 18.06.2013 № 1/9-503 . Врахувати також обов’язкову наявність ігрової кімнати чи ігрового куточка для учнів початкових класів.

Для повноцінного функціонування ГПД, скласти режим роботи ГПД, продумати організацію харчування і відпочинку учнів, в тому числі денного сну для першокласників, відповідно до вимог чинного законодавства, закріпити вихователів за ГПД, затвердити план їхньої роботи.

На початку нового навчального року керівник навчального закладу наказом затверджує склад ГПД і прізвища вихователів, які проводитимуть роботу з дітьми.

Тривалість перебування учнів у ГПД становить 6 годин на день. За необхідності батьки можуть подавати відповідні заяви для зменшення часу перебування дітей у групі. Крім того, на підставі заяв батьків вихователі ГПД можуть відпускати дітей додому у зручний для батьків час в супроводі дорослих (родичів, старших учнів, інших осіб, вказаних у заяві). Якщо за заявою батьків дитині дозволено залишати ГПД і самостійно добиратися додому після закінчення занять, то відповідальність за здоров’я і життя дитини несуть батьки.

ПРО РЕЖИМ РОБОТИ ГПД

Режим роботи ГПД розробляє заступник директора з навчально-виховної роботи спільно з вихователем відповідно до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63. Режим роботи ГПД обов’язковопогоджує педагогічна рада і затверджує керівник навчального закладу.

Як правило, режим роботи групи продовженого дня повинен включати такі елементи:

• спортивна година;
• прогулянка;
• самопідготовка (у першому класі – заняття розвивального характеру);
• виховна година;
• заняття за інтересами;
• суспільно-корисні справи;
• ігри на свіжому повітрі.

• 
  Тривалість кожної частини залежить від віку дітей. Рухова активність молодших школярів повинна займати близько половини всієї тривалості продовженого дня. Їй присвячується спортивна година, прогулянки (у першому класі їх повинно бути дві, тривалістю не менше 1,5-2 години), фізкультхвилинки й паузи під час проведення самопідготовки, ігри на свіжому повітрі.
  Спортивна година суттєво повинна відрізнятися від занять з основ здоров’я і фізичної культури, які строго регламентуються та на яких учні оволодівають програмовим матеріалом. Мета такої години – активний відпочинок дітей. Вона заповнюється іграми, в яких учні можуть проявити ініціативу, самостійність, дисциплінованість. Якщо у розкладі занять останнім уроком було заняття з фізичної культури, то спортивну годину можна не проводити.
  Прогулянка – одна із форм активного відпочинку дітей. На прогулянках можуть вирішуватись як пізнавальні, так і виховні завдання. Найпоширенішою формою організації прогулянок є екскурсії. Тематика екскурсій може бути найрізноманітнішою. Здебільшого вона залежить від місцевих особливостей, сезонного характеру, бажань учнів.

Організовуючи заняття самопідготовки, слід враховувати, що відповідно до Листа Міністерства освіти і науки України “Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи” за №1/9-468 від 28.12.2001 року домашні завдання учням першого класу не задаються. Тому заняття самопідготовки в першому класі замінюються заняттями розвивального характеру: дидактичні ігри, розгадування ребусів, кросвордів, інші цікаві завдання, що сприяють розвитку пізнавальних здібностей першокласників. Також необхідно врахувати дані досліджень гігієністів та фізіологів, які свідчать про те, що перший максимальний рівень фізіологічних показників працездатності припадає на ранкові години (з 9.00 до 11.00). До 14.00 відзначається зниження працездатності. Вдруге протягом дня працездатність підвищується з 15.00 до 17.00, після чого відбувається інтенсивний спад, гальмування в нервових клітинах головного мозку. Знаючи це, варто спланувати в продуктивний час заняття самопідготовки для учнів 2-4 класів, які вимагають від дітей зосередженості, самостійності, відповідальності.

Слід дотримуватися норм, відведених на виконання домашніх завдань. Учням другого класу на виконання домашніх завдань відводиться не більше 45 хв, третього – 1 год 10 хв, четвертого – 1 год 30 хв. Вихователь під час самопідготовки є організатором і керівником самостійної навчальної діяльності учнів. Разом з тим він зобов’язаний надавати кваліфіковану конкретну індивідуальну допомогу тим школярам, які її потребують. Форми індивідуальної допомоги можуть бути різними, зокрема – запропоновані учням пам’ятки, алгоритми, схеми-опори, вказівки, підказки, не виключено і пояснення тощо. Головне – така допомога повинна підводити школярів до розуміння програмового матеріалу.

Для учнів, яким потрібна допомога під час роботи, вихователем можуть бути створені групи консультантів з двох-трьох учнів, які добре знають даний матеріал. При цьому роль вихователя повинна залишатися організуючою і спрямовуючою.

Наявність словників і довідників на партах під час самопідготовки привчає учнів до самостійного їх використання. Така організація самопідготовки сприяє формуванню в молодших школярів навичок самостійності.

Виконання письмових домашніх робіт обов’язково перевіряється вихователем, але здійснюється вербальне оцінювання виконаної учнем роботи.

Важливим елементом режиму групи продовженого дня є проведення занять за інтересами. Організація таких занять передбачає роботу учнів (за вибором) у найрізноманітніших гуртках, що працюють у школі чи позашкільних навчальних закладах, роботу в бібліотеці чи ігрову діяльність.

Доцільно організована діяльність молодших школярів у групі продовженого дня сприятиме гармонійному поєднанню навчання й виховання, організації позаурочної діяльності та дозвілля відповідно до інтересів і побажань кожної дитини.

Враховуючи те, що більшість вихователів ГПД в загальноосвітніх навчальних закладах нашої області працює з неповним тижневим навантаженням (0,75 чи 0,5), а отже і тривалість перебування учнів у ГПД скорочується, при складанні режиму потрібно врахувати, що час, відведений на обід (30 хв) та самопідготовку (тривалість залежить від класу навчання) не слід скорочувати. Можна об’єднати прогулянку із спортивною годиною. Слід пам’ятати, що приступати до виконання домашніх завдань рекомендується не раніше, як мінімум через півтори години після уроків.

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЕМ

Плануючи виховну роботу, слід взяти за основу Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (додаток до Наказу МОН України від 16.06.2015р. № 641) та Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (Наказ МОН України № 1243 від 31.10 2011р.). Плани вихователя обов’язково узгоджуються з перспективним планом роботи школи, а також повинні доповнювати виховні плани вчителів початкових класів.

Вихователь складає план роботи на семестр та щоденний план роботи.

План містить основні завдання на семестр, коротку характеристику колективу групи, відображає організаційну роботу вихователя.

План роботи вихователя погоджується заступником директора школи та затверджується директором школи.

Особливу увагу при плануванні слід приділити формуванню у школярів стійких навичок здорового способу життя, профілактиці шкідливих звичок, патріотичному та громадянському вихованню, розвитку творчих здібностей дітей, духовності, зміцненню моральних засад. Тематику виховних занять слід планувати в найрізноманітніших формах, що передбачають активну участь самих учнів. Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш доцільними є такі форми діяльності: гра-мандрівка («Подорож містами України»), екскурсії («Духовні місця краю»), ігрові вправи, бесіди, усні журнали («Ми – українці», «Стежинами рідного краю») тощо. Рекомендуємо запланувати проведення заочних подорожей та екскурсій по Україні, ознайомити з кордонами країни та представити сусідні держави: Україна – Європейська країна.Складовою виховної роботи для учнів молодшого шкільного віку на ГПД може стати підготовка і презентація проектів патріотичного змісту, як наприклад: розповідь про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, котрі перебувають в зоні АТО, вітальних листівок та виробів своїми руками захисникам Вітчизни тощо.

ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ РОБОТИ ГПД

Для забезпечення ефективної роботи ГПД керівник навчального закладу разом зі своїми заступниками складає план внутрішньошкільного контролю, у якому вказує конкретні напрями аналізу і терміни його проведення.

Мета внутрішньошкільного контролю роботи ГПД — визначити якість діяльності ГПД, показниками якої є:

• успішність учнів у навчально-виховному процесі;
• особистісний розвиток учнів;
• їхня вихованість;
• взаємодія учнів та вихователів ГПД;
• виконання вихователями ГПД своїх посадових обов’язків;
• розкриття творчого потенціалу вихователів ГПД;
• дотримання вимог безпеки до проведення занять у ГПД;
• оцінка батьками роботи ГПД.